Міркування, що стосується енергетичних реформ, — це відчайдушна необхідність реструктуризації самого «Нафтогазу», тобто підвищення прозорості, ефективності та оперативності в світлі мінливих ринкових умов.
«Нафтогаз» і його дочірні компанії: будують, експлуатують і обслуговують транзитні нафто-і газопроводи; розподіляють газ; експлуатують газосховища; ведуть розвідку і видобуток нафти і газу по всій території України; а також надають численні допоміжні послуги.
Відтоді як Україна стала членом ЄС у 2011 році, стало ясно, що державі потрібна реструктуризація «Нафтогазу»; однак реальний прогрес застопорився через укорінених корупційних практик. Імпульс набрав тільки в останні два роки, після невдалих попередніх спроб реструктуризації. У 2016 році Міністерство енергетики та вуглевидобутку представило ЄК план розукрупнення за підсумками незалежного аудиту (OECD Report 2018). 3ep передбачає поділ передачі і визнає три основні моделі для енергетичного сектора: поділ власності (OU), незалежний Системний оператор (ISO) і незалежний оператор передачі (ITO).
Які моделі використовуються?
Порівняння з сусідніми країнами ЄС показало, що була прийнята суміш моделей. Багато операторів на більш великих і зрілих ринках ЄС запровадили модель OU, яка сумісна з ефективною та дієвою ринковою конкуренцією – напрям, в якому прагне йти Україна. Розукрупнення «Нафтогазу» є важливим питанням, оскільки майбутній контракт між ним і «Газпромом» в ідеалі повинен охоплюватися новим, повністю сертифікованим оператором системи передачі (ТЗН). Крім того, розукрупнення має вирішальне значення для залучення інвестицій від надійних компаній і банків ЄС, щоб допомогти модернізувати українську транзитну газову систему (World Bank 2016).
З 2014 року «Газпром» і «Нафтогаз» ведуть судову тяганину з приводу договірних зобов’язань щодо умов постачання та умов транзиту газу. В даний час ці спори розглядаються арбітражним судом у Стокгольмі. У травні 2017 року трибунал виніс попереднє рішення і, як повідомляється, відхилив позов «Газпрому» про те, що «Нафтогаз» порушив положення договору купівлі-продажу «бери або плати». Згідно з цим положенням та інформації на Українській енергетичній біржі www.ueex.com.ua/exchange-quotations/natural-gas/, «Нафтогаз» був би зобов’язаний щорічно сплачувати надмірні обсяги газу незалежно від фактичного попиту (детальніше з даною інформацією можна ознайомитися на нашому сайті: ); «Газпром»вимагав штрафних санкцій у розмірі 34,5 млрд доларів за поставлений газ. В кінці грудня 2017 року трибунал, мабуть, підтвердив своє травневе рішення в подальших висновках щодо оспорюваної ціни на газ.